Зв'язок:

 м. Переяслав

вул. Московська 4

(Михайла Сікорського 4)

Тел.(04567) 5-18-33 (секретар)

(04567) 5-25-97 (директор)

(04567) 5-35-89 (заступники                            директора)

E-mail: druga_shkola@ukr.net

Меню сайту

Корисні посилання

pedrpesacom_banner_nodots

pedrpesacom_banner_nodots

pedrpesacom_banner_nodots

pedrpesacom_banner_nodots

pedrpesacom_banner_nodots

 

 

Освітня програма

Переяславської загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів №2

на 2020/2021 навчальний рік

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1

 Призначення школи  та засіб її реалізації

 

Призначення школи полягає в наданні  якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку мікрорайону школи, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Основним засобом реалізації призначення  загальноосвітнього  закладу є засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові  засоби реалізації свого призначення, а саме

  • уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;
  • надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);
  • поглиблене вивчення окремих предметів;
  • надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;
  • оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;
  • надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг.

Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Реалізація освітньої програми школи здійснюється через три рівні освіти:

початкова освіта тривалістю чотири роки;

базова середня освіта тривалістю п’ять років;

профільна середня освіта тривалістю три роки.

 

Розділ 2  

Опис “моделі” випускника школи

 

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі  інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.

Випускник школи має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.

Набуті життєві компетентності  випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

  • випускник школи добре проінформована особистість;
  • прагне до самоосвіти та вдосконалення;
  • готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави ;
  • є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;
  • свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;
  • мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.

 

Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом  початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований,  вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю,  навички навчальної діяльності,  культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової основної школи  володіє певними яко­стями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів  успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє  основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє  їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

Випускник старших класів  має міцні знання на рівні вимог державних освітніх стандартів, що забезпечує вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання; володіє іноземною мовою на базовому рівні; має високий рівень комп’ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування); володіє культурою інтелектуальної діяльності; знає і поважає культуру України та інших народів; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей;дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціального добробуту.

 Наш випускник - свідомий громадянин  і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у  майбутнє.

 

Розділ 3

Цілі та задачі освітнього процесу школи

Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм повинні бути обумовлені “моделлю” випускника, призначенням і місцем школи в освітньому просторі міста, району, мікрорайону. Вони повинні бути сформульовані конкретно, бути вимірними, досяжними, визначеними за часом, несуперечливими по відношенню одна до одної. Інакше кажучи, відповідати загальним вимогам, що пропонуються до визначення цілей і задач.

Перед школою  поставлені такі цілі освітнього процесу:

1.Забезпечити засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

2.Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

3.Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

4.Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

5.Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров’я учнів;

  1. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;

7.Проведення атестації та сертифікації педагогів;

8.Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи.

 

Розділ 4

Навчальний план та його обґрунтування

 

Програма початкової освіти   окреслює   підходи до   організації   єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової  освіти.

Початкова освіта здобувається  з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень,  забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором,  їх інтеграцію  та логічну послідовність  вивчення які будуть   подані в рамках навчальних планів:

для 1-Б класу, 2-Б класу у відповідності до Державного стандарту початкової  освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87) та Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-2-х класів), розробленої під керівництвом Р.Б. Шияна та затвердженою наказом МОН України від 21.03.2018 № 268.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

  • мовно-літературна – включає українську мову та літературу, іноземну мову (англійська);
  • математична – спрямована на формування математичної та інших ключових компетентностей;
  • природнича – має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи наукового світогляду, становлення відповідальної природоохоронної поведінки у навколишньому світі;
  • технологічна – формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій;
  • інформативна – формування інформаційно-комунікаційної компетентності, здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв для розвитку,  самовираження,   здобуття навичок безпечної  діяльності в інформаційному суспільстві;
  • соціальна і здоров’язбережувальна – формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших;
  • громадянська та історична – формування громадянської та інших компетентностей, готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів;
  • мистецька – формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини;
  • фізкультурна – формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку,  вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.

Мовно-літературна освітня галузь  реалізується через предмети: українська мова, українська література, іноземна мова(англійська). Математична освітня галузь через предмет – математика. Природнича, громадянська, історична та мистецька реалізується через інтегрований предмет – я досліджую світ.

Мовно-літературна освітня галузь

Рідномовна освіта (українська мова і література,

мови і літератури корінних народів та національних меншин)

Пояснювальна записка

Освітню програму з рідномовної освіти створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою рідномовної освіти для загальної середньої освіти є розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому і суспільному житті, у міжкультурному діалозі, бачити її передумовою життєвого успіху; плекання здатності спілкуватися рідною мовою (якщо вона не українська); формування шанобливого ставлення до культурної спадщини; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями рідномовної освіти у початковій школі є:

  • виховання стійкої мотивації до читання та прагнення вдосконалювати своє мовлення;
  • сприяння індивідуальному самовияву учнів та взаємодії між ними через розвиток комунікативних умінь, зокрема діалогічного мовлення, театралізацію;
  • розвиток уміння вдумливого читання і базових правописних умінь;
  • збагачення духовного світу учнів через естетичне сприймання творів художньої літератури та медіапродуктів;
  • розвиток уяви та творчого мислення учнів за допомогою творів літератури та мистецтва, медіатекстів, театралізації, гри;
  • формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти);
  • розвиток здатності спостерігати за мовними явищами, експериментувати зі звуками, словами, фразами, зокрема і в мовних іграх, для опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;
  • створення сприятливого мовного середовища у школі, зокрема й через пізнання сучасної дитячої літератури різної тематики та жанрів.

Відповідно до окреслених завдань, у початковому курсі рідномовної освіти виокремлено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовлення», «Театралізуємо».

Комунікативна компетентність, зокрема вільне володіння українською мовою та спілкування рідною мовою (якщо вона не українська), виявляється в безпосередньому та опосередкованому спілкуванні.

 

Мовно-літературна освітня галузь

Іншомовна освіта (англійська, німецька)

Пояснювальна записка

Освітню програму з іншомовної освіти створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою іншомовної освіти для загальної середньої освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей і задоволення різних життєвих потреб дитини.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями іншомовної освіти у початковій школі є:

  • здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених цією програмою;
  • розуміти на слух зміст автентичних текстів;
  • читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;
  • здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;
  • адекватно використовувати досвід, набутий під час вивчення рідної мови та інших навчальних предметів;
  • використовувати в разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;
  • критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;
  • висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
  • ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування;
  • обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб;
  • ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах опанування іноземної мови в контексті міжкультурної парадигми, що передбачає ознайомлення з культурою народу, чию мову вивчають учні. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації в межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. На кінець 2-го класу учні загальноосвітніх навчальних закладів досягають рівня Pre-А1, а на кінець 4-го класу – рівня А1. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень в кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із «Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти»[1].

Відповідно до мети іншомовної освіти та завдань у початковій школі, виокремлено такі змістові лінії: «Сприймання на слух», «Зорове сприймання», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання», «Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія».

Математична освітня галузь

Пояснювальна записка

Освітня програма з математики для 1 – 4  класів спрямована на формування  в учнів математичної ключової і предметної компетентностей, реалізацію мети та загальних цілей освітньої галузі, визначених у Державному стандарті початкової освіти (далі Стандарт).

При конструюванні програми головний акцент зроблено на реалізацію компетентнісного підходу у викладанні математики. Визначальними у структурі програми є обов’язкові  та очікувані результати навчання на кінець другого та четвертого класів.

Такий підхід дає можливість чітко бачити, якими компетентностями мають оволодіти молодші школярі на першому та другому циклах початкової освіти, а вчитель не мусить концентрувати свою увагу на вивченні однакового для всіх обсягу і змісту   матеріалу, залишаючи за собою право його вибору з урахуванням вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб учнів шляхом розроблення  власної освітньої програми.

Метою математичної освітньої галузі є розвиток математичного мислення дитини, здатностей розуміти й оцінювати математичні факти й закономірності, робити усвідомлений вибір, розпізнавати в повсякденному житті проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, моделювати процеси та ситуації для вирішення проблем.

Найважливіші завдання навчання математики є:

  • формування здатності розпізнавати серед повсякденних проблем ті, які можна розв’язати із застосуванням математичних методів та способів;
  • розвиток уміння здійснювати дослідження, аналіз,  планування  послідовності  дій   для розв’язання  повсякденних проблем математичного змісту, зокрема й сюжетних задач;
  • формування та розвиток усвідомлених і міцних обчислювальних навичок;
  • вироблення вміння описувати побачене, почуте, прочитане за допомогою простих математичних моделей;
  • формування відповідального ставлення щодо висування гіпотез, їх оцінки, доведення  або спростування, обґрунтування свого вибору;
  • вироблення досвіду дослідження просторових відношень, форм об’єктів навколишнього світу, конструювання площинних та об’ємних геометричних фігур;
  • вироблення вміння сприймати,  перетворювати та оцінювати отриману інформацію, використовуючи різні джерела, у тому числі й засоби інформаційно-комунікаційних технологій.

У початковому курсі математичної освіти відповідно до зазначеної мети і сформульованих завдань виділено такі змістові лінії: «Лічба», «Числа. Дії з числами», «Вимірювання величин», «Просторові відношення. Геометричні фігури», «Робота з даними».

Природнича освітня галузь

Пояснювальна записка

Освітню програму природничої освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою природничої освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування наукового мислення та культури дослідження; розвиток системних уявлень про цілісність та розмаїття природи, утвердження принципів сталого розвитку, ефективної, безпечної і природоохоронної поведінки в довкіллі.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями природничої освітньої галузі у початковій школі є:

  • виховання любові та шанобливого ставлення до природи рідного краю, України, планети Земля;
  • формування екологічно й етично обґрунтованої поведінки у природі, залучення до участі у природоохоронних акціях;
  • розвиток зацікавлення до пізнання природи, оволодіння способами навчально-пізнавальної діяльності, елементарними дослідницькими вміннями (через експерименти, спостереження);
  • поступове формування уявлень про природничо-наукову картину світу через поглиблення початкових знань про природні об’єкти і явища, взаємозв’язки в системі «нежива природа – жива природа», про залежність людини від стану навколишнього середовища та її вплив на нього.

Відповідно до зазначених мети і завдань, виокремлено такі змістові лінії: «Я пізнаю природу», «Я у природі», «Я у рукотворному світі».

Технологічна освітня галузь

Пояснювальна записка

Освітню програму технологічної освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою технологічної освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування в учня/ учениці здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій без шкоди для середовища, до використання технологій для власної самореалізації, культурного й національного самовияву.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями технологічної освітньої галузі у початковій школі є:

  • залучення учнів до різних видів діяльності, формування вмінь для створення виробу від творчого задуму до його втілення в готовий результат;
  • формування в учнів культури праці та побуту, навичок раціонального ведення домашнього господарства, задоволення власних потреб та потреб інших, відповідальності за результати власної діяльності;
  • формування вміння ефективно використовувати природні матеріали з турботою про навколишнє середовище;
  • створення умов для практичного і творчого застосування традицій і сучасних ремесел.

Зміст технологічної освітньої галузі в початкових класах структурується за такими змістовими лініями: «Технічна творчість і техніка», «Світ технологій», «Світ ремесел», «Побут».

Інформатична освітня галузь

Пояснювальна записка

Освітню програму цієї галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою інформатичної освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування в учня/ учениці здатності до вирішення проблем із використанням цифрових пристроїв, інформаційно-комунікаційних технологій та критичного мислення для розвитку, творчого самовираження, власного та суспільного добробуту; безпечна та відповідальна діяльність в інформаційному суспільстві.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями інформатичної освітньої галузі у початковій школі є:

  • формування відповідальної позиції цифрового громадянина, навичок безпечного й етичного користування цифровими пристроями та мережами;
  • формування початкових умінь розрізняти інформацію різних видів та працювати з нею за допомогою цифрових пристроїв чи без них;
  • формування початкових умінь визначати, знаходити та зберігати інформацію, необхідну для розв’язання життєвих проблем (навчання, гри тощо), за допомогою цифрових пристроїв, мереж та без них, самостійно та під час групової взаємодії; розрізняти правдиву і неправдиву інформацію різних видів;
  • налагодження комунікації за допомогою цифрових пристроїв та мереж для спільної творчості, співпраці, навчання, гри;
  • формування початкових умінь створювати електронні тексти (зображення, відео, звуки, програми тощо) за допомогою цифрових пристроїв;
  • формування вмінь презентувати себе, власну творчість, ідеї, створені продукти та інші результати індивідуальної та групової діяльності за допомогою цифрових пристроїв.

Реалізація поставленої мети та завдань у початковій школі відбувається за змістовими лініями “Я у світі інформації (Дані. Інформація. Моделі)”, “Моя цифрова творчість”, “Комунікація та співпраця”, “Я і цифрові пристрої”, “Відповідальність та безпека в інформаційному суспільстві”.

Соціальної та здоровязбережувальна освітня галузь

Пояснювальна записка

Освітню програму цієї галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі для загальної середньої освіти є становлення самостійності учня / учениці, його / її соціальної залученості та активності через формування здорового способу життя, розвиток підприємливості, здатності до співпраці в різних середовищах, впевненості в собі та доброчесності для безпеки, добробуту та сталого розвитку.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі у початковій школі є:

  • формування у школярів стійких переконань щодо цінності життя, здоров’я і безпеки для себе і тих, хто його / її оточує;
  • виховання дбайливого та усвідомленого ставлення до власного здоров’я і безпеки;
  • розвиток потреби самопізнання та самовдосконалення;
  • формування в учнів сталої мотивації до здорового способу життя;
  • формування свідомого прагнення дотримуватися безпечної, здорової та етичної поведінки для поліпшення добробуту;
  • розвиток уміння ухвалювати рішення в повсякденних ситуаціях з користю для безпеки та здоров’я;
  • сприяння індивідуальному розвитку самостійності, підприємливих якостей та поведінки свідомого споживача;
  • формування вміння вчитися без шкоди для здоров’я;
  • створення сприятливого безпечного та здорового середовища в школі.

Зміст соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі структуровано за трьома змістовими лініями: «Безпека», «Здоров’я», «Добробут».

                                                                                                        Громадянська та історична освітня галузь

Пояснювальна записка

Освітню програму громадянської та історичної освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою громадянської та історичної освітньої галузі для загальної середньої освіти є створення умов для формування в учня / учениці початкової школи власної ідентичності та готовності до змін через усвідомлення своїх прав і свобод, осмислення зв’язків між історією і теперішнім життям; плекання активної громадянської позиції на засадах демократії та поваги до прав людини, набуття досвіду співжиття за демократичними процедурами.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями громадянської та історичної освіти у початковій школі є:

  • здобуття знань про сучасність і минуле своєї родини, місцевої громади, Батьківщини, людства, формування відповідного віковим можливостям розуміння змісту пам’ятних для себе та для громадян України подій;
  • сприяння початковому усвідомленню власної гідності, цінності свободи і прав людини, своєї належності до родини, місцевої та шкільної громад, українського народу, вироблення відповідального ставлення до власної діяльності та діяльності інших;
  • формування умінь орієнтуватися в історичному часі та соціальному просторі, знаходити та опрацьовувати доступну для себе суспільну інформацію, пояснювати її зміст та передавати породжені нею враження і думки;
  • удосконалення набутих дітьми в дошкільному віці позитивних моделей поведінки у громадських місцях та опанування нових, пов’язаних із діяльністю школяра / школярки;
  • розвиток здатності обстоювати власну думку та приймати інших, вирізняти вияви нерівності, несправедливості та дискримінації;
  • створення умов для набуття успішного досвіду конструктивної взаємодії та громадянської поведінки, формування емоційно-ціннісного компоненту громадянської культури особистості.

Для формування ідентичності та громадянської компетентності учнів програма пропонує опановувати потрібні для цього знання і вміння, виробляти навички громадянської поведінки та виховувати громадянські чесноти в межах таких змістових ліній: «Я – Людина», «Я серед людей», «Моя культурна спадщина», «Моя шкільна і місцева громади», «Ми – громадяни України. Ми – європейці».

Мистецька освітня галузь

Пояснювальна записка

Освітню програму цієї галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою навчання мистецтва для загальної середньої освіти є формування культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті; плекання пошани до національної і світової мистецької спадщини.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями навчання мистецтва у початковій школі є:

  • збагачення духовного світу учня / учениці під час сприймання мистецтва та художньої творчості; виховання шани до національної і світової культурної спадщини;
  • набуття досвіду творення художніх образів через опанування елементарними мистецькими вміннями; розвиток загальних і спеціальних мистецьких здібностей;
  • розкриття творчого потенціалу особистості; стимулювання художньо-образного мислення, художніх інтересів; виховання естетичного смаку; сприяння творчому самовияву та розвитку індивідуального стилю учня / учениці через мистецтво;
  • розвиток уміння інтерпретувати твори мистецтва, висловлювати враження та особистісне ставлення до них; засвоєння початкових знань про види мистецтва, особливості їхньої художньо-образної мови, зокрема у взаємозв’язках;
  • формування вміння презентувати й оцінювати власну творчість, плекання потреби у самовдосконаленні;
  • формування вміння взаємодіяти з іншими через мистецтво, виявляти зв’язки мистецтва з природним і соціокультурним середовищем;
  • виховання здатності застосовувати мистецтво для отримання задоволення та емоційного самопізнання.

Реалізація поставленої мети та завдань здійснюється за змістовими лініями: «Художньо-практична діяльність», «Сприймання та інтерпретація мистецтва», «Комунікація через мистецтво», які окреслюють рамкову модель досягнення загальних цілей мистецької освітньої галузі.

Фізкультурна освітня галузь

Пояснювальна записка

Освітню програму фізкультурної освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою цієї галузі для загальної середньої освіти є формування в учня / учениці стійкої мотивації до занять фізичною культурою і спортом та життєво необхідних рухових умінь і навичок для збереження власного здоров’я, розширення функціональних можливостей організму.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями фізкультурної освітньої галузі у початковій школі є:

  • розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових умінь та навичок, використання їх у повсякденній та ігровій діяльності;
  • розширення функціональних можливостей організму через цілеспрямований розвиток фізичних якостей і природних здібностей;
  • збереження та зміцнення здоров’я школярів;
  • формування загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереженні та зміцненні здоров’я;
  • формування основ здорового способу життя і створення умов для покращення фізичного і психоемоційного стану;
  • формування практичних навичок щодо самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку;
  • розвиток комунікативних умінь під час занять фізичною культурою;
  • формування морально-вольових якостей та позитивного ставлення до занять фізичною культурою і спортом;
  • усвідомлення ролі занять спортом і Олімпійського руху для формування самоповаги, впевненості в собі, прагнення досягати успіху, дотримуючись принципів чесної гри;
  • збільшення обсягу рухової активності, яка приноситиме радість дитині;
  • формування творчих здібностей засобами фізичної культури.

Освітня програма фізкультурної освітньої галузі для 1-4 класів охоплює такі змістові лінії: «Базова рухова активність», «Ігрова та змагальна діяльність учнів (рухливі ігри та естафети)», «Турбота про стан здоров’я та безпеку».

 

 

 

Освітня програма

 Переяславської загальноосвітньої школи І ступеня на 2020-2021 н.р.

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки України освіти і науки України

від 08.10.2019 року № 1272

Робоча освітня програма на основі типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Шияна Р. Б.

1-2 клас

Робоча освітня програма визначає:

- загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;

- перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;

- орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;

- рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість

і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін визначено у типовому навчальному плані.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних

навчальних програмах.

Перелік та пропонований зміст освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мовно-літературна, у тому числі:

Рідномовна освіта (українська мова та література; мови та літератури корінних народів та національних меншин) (МОВ1) Іншомовна освіта (ІНО)

Математична (МАО)

Природнича (ПРО)

Технологічна (ТЕО)

Інформатична (ІФО)

Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)

Г ромадянська та історична (ГІО)

Мистецька (МИО)

Фізкультурна (ФІО)

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено за допомогою індексів2 з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

Оскільки Типова освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми/тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності.

Вимірювання результатів навчання здобувачів освіти відбувається шляхом:

формувального оцінювання, яке допомагає відстежувати особистісний розвиток здобувачів освіти і хід опановування ними навчального досвіду як основи компетентності, вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію особистості;

підсумкового (тематичного та завершального) оцінювання, під час якого навчальні досягнення здобувачів освіти співвідносяться з очікуваними результатами навчання, визначеними цією Типовою освітньою програмою.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти:

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Освітня програма закладу початкової освіти має передбачати досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти.

Освітня програма закладу початкової освіти, сформована на основі типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його керівник. Обов’язковим компонентом освітньої програми закладу освіти є навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору здобувачів освіти, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти (у разі його відсутності – на веб-сайті його засновника).

 

 

 

 

Робочий навчальний план для 1-б, 2-б класів початкової школиз українською мовою навчання  (НУШ) на 2020-2021н.р.

 

Назва освітньої галузі   / класи Кількість годин на тиждень
1-а
Інваріантний складник
Українська мова 5+1 5
Іноземна мова (англійська) 2 3
Математика 3 3+1
Я досліджую світ

 

7 8
Мистецтво 2 2
Фізкультурна* 3 3
Усього 19+3 21+3
Варіативний складник
Додаткові години для  вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 1 1
Гранично допустиме тижневе/ річне  навчальне навантаження  учня 20 22
Загальнорічна кількість навчальних годин 23 25

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки України

від 08.10.2019 року № 1273

 

 

Робоча освітня програма на основі типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Шияна Р. Б.

3- 4 клас

Пояснювальна записка

Робоча освітня програма визначає:

- загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;

- перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;

- орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;

- рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін визначено у типовому навчальному плані, що пропонує інтегровано-предметний підхід до організації освітнього процесу).

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних

навчальних програмах.

Перелік та пропонований зміст освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мовно-літературна, зокрема:

Рідномовна освіта (українська мова та література; мови та літератури корінних народів та національних меншин) (МОВ1)

Іншомовна освіта (ІНО)

Математична (МАО)

Природнича (ПРО)

Технологічна (ТЕО)

Інформатична (ІФО)

Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)

Г ромадянська та історична (ГІО)

Мистецька (МИО)

Фізкультурна (ФІО)

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/ вчителька у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено за допомогою індексів2 з обов’язковими результатами навчання, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть реалізовані очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

Оскільки Типова освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми / тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань, розвиток умінь та формування уявлень через досвід практичної діяльності.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми – кооперативне навчання, дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти; сюжетно-рольові ігри, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти.

Початкова освіта здобувається, як правило, із шести років. Діти, яким 1-го вересня виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Заклад початкової освіти формує власну освітню програму на основі типової освітньої програми або безпосередньо на основі Державного стандарту початкової освіти.

Освітня програма закладу початкової освіти має передбачати досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти, через реалізацію окреслених у цьому документі очікуваних результатів навчання.

Освітня програма закладу початкової освіти передбачає досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти. Вона містить:

  • вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;
  • навчальний план закладу освіти, який визначає загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між галузями знань та навчальними предметами за роками навчання, послідовність їх вивчення;
  • опис очікуваних результатів навчання учнів;
  • перелік навчальних програм із предметів, що вивчаються за інваріантним і варіативним складниками;
  • форми організації освітнього процесу;
  • інструментарій для формувального та підсумкового оцінювання;
  • інші освітні компоненти (за вибором закладу освіти).

Освітня програма закладу початкової освіти, створена на основі типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його керівник. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору здобувачів освіти, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти (у разі його відсутності – на веб-сайті його засновника).

Форми оцінювання здобувачів початкової освіти. Навчальні досягнення учнів у 3-4-му класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті:

  • відстежувати навчальний поступ учнів;
  • вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку дитини;
  • діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;
  • вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
  • аналізувати реалізацію освітньої програми та Державного стандарту початкової освіти, ухвалювати рішення щодо корегування навчальної програми і

методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;

  • запобігати побоюванням дитини помилитися;
  • плекати впевненість у власних можливостях і здібностях.

Орієнтирами для оцінювання навчальних досягнень учнів (формувального і підсумкового) є окреслені в цьому документі очікувані результати навчання, об’єднані за галузями та проіндексовані відповідно до обов’язкових результатів навчання Державного стандарту початкової освіти.

Очікувані результати навчання слід використовувати для:

  • встановлення цілей уроку, окремих видів діяльності учнів, вправ тощо;
  • постійного спостереження за навчальним поступом учня/ учениці3 з боку вчителів, батьків і самих учнів;
  • поточного, зокрема й формувального, оцінювання;
  • підсумкового оцінювання (для другого циклу навчання).

На основі поданих нижче очікуваних результатів навчання вчитель/ учителька може формулювати індивідуальні результати навчання учня/ учениці відповідно до опанування ним/ нею конкретного вміння (напр., намагається визначати ключові слова, визначає ключові слова, впевнено визначає ключові

 

слова тощо), таким чином відстежуючи поступ учня за конкретний проміжок часу (напр., за два місяці).

Спостереження за навчальним поступом учнів та оцінювання цього поступу розпочинається з перших днів навчання дитини у школі і триває постійно. Невід’ємною частиною цього процесу є формування здатності учнів самостійно оцінювати свій поступ.

 

У

 

                                                                                 Робочий навчальний план для 3-б класу початкової школи на 2020-2021 н.р.

 

 

Навчальні предмети Кількість годин на тиждень
4
Українська мова 5
Іноземна мова (англійська) 3
Математика 4+1
Я досліджую світ

Інформатика

 

7

1

Мистецька 2
Фізкультурна* 3
Усього 22+3  
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 1  
Г ранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня 23
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) 26  

 

 

 

 

 

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

                                                                                      НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЕКТУ «ІНТЕЛЕКТ УКРАЇНИ»

ЦИКЛ І (12 КЛАСИ)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Освітня програма початкової школи (далі — Програма) науково-педагогічного проекту «Інтелект України» (далі — Проект) розроблена з метою виконання Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 87, розпоряджень Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», від 13.12. 2017 р. № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017‒2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», наказів Міністерства освіти і науки України від 02.11.2016 р. № 1319 «Про проведення всеукраїнського експерименту за темою «Реалізація компетентнісного підходу в науково-педагогічному проекті «Інтелект України» на базі загальноосвітніх навчальних закладів» (зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2017 р. № 67), від 13.07.2017 р. № 1021 «Про організаційні питання запровадження Концепції Нової української школи у загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня» та від 14.08.2017 р. № 1171 «Про завершення І етапу всеукраїнського експерименту за темою «Реалізація компетентнісного підходу в науково-педагогічному проекті «Інтелект України» на базі загальноосвітніх навчальних закладів».

Відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 33) Програма визначає:

  • вимоги до дітей, які можуть розпочати навчання за цією Програмою;
  • перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність, що презентовано в органічній єдності та взаємозв’язку концептуальних засад, цілей, змісту, методів, форм і засобів освітнього процесу в початковій школі Проекту, а також освітніх програм для 1–2-х класів з мовно-літературної (українська мова і література, іншомовна освіта), математичної, природничої, технологічної, інформатичної, соціальної та здоров’язбережувальної, громадянської та історичної, мистецької, фізкультурної освітніх галузей;
  • загальний обсяг навчального навантаження учнів 1‒4-х класів Проекту й очікувані результати навчальної діяльності учнів 1‒2-х класів.

Вимоги до дітей, які можуть розпочати навчання за Програмою Зарахування учнів до проектного класу відбувається відповідно до чинного законодавства на підставі заяв батьків або осіб, які їх замінюють. Згідно із Законом України «Про освіту» початкова освіта в Проекті розпочинається переважно із шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, можуть навчатися в проектних класах цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року на бажання батьків або осіб, які їх замінюють. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти в Проекті з іншого віку (Закон України «Про освіту», стаття 12).

Перелік освітніх компонентів системи початкової освіти в Проекті Згідно із Законом України «Про освіту» початкова освіта в Проекті як перший рівень повної загальної середньої освіти, що відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій, забезпечує, зокрема, наступність із дошкільним періодом і здатність дитини виконувати під керівництвом учителя прості завдання в типових ситуаціях у чітко визначеній структурованій сфері навчання, а також готовність дитини до навчання на наступному рівні (Закон України «Про освіту», стаття 10).

Цілями початкової освіти в Проекті визнано всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей і наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості й допитливості. Зазначені цілі досягаються через модернізацію початкової освіти в Проекті на засадах компетентнісного підходу, концептуальною метою якого є становлення учня як суб’єкта життєдіяльності завдяки сформованості системи взаємопов’язаних ключових, загальнопредметних і предметних компетентностей. Компетентність трактуємо відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 1) як інтегровану якість особистості, що являє собою динамічну комбінацію знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Компетентнісна початкова освіта в Проекті: втілює в життя основні положення компетентнісного підходу та розпочинає процес формування в учнів молодшого шкільного віку ключових, загальнопредметних і предметних компетентностей. Під ключовими розуміємо компетентності, що виявляються в здатності людини до ефективної життєдіяльності в усіх сферах людського буття; під загальнопредметними — компетентності, що допомагають особистості успішно опановувати предмети певної освітньої галузі; під предметними — компетентності, що забезпечують повноцінне засвоєння учнями змісту конкретних навчальних предметів. Як органічно взаємопов’язані складові будь-якої компетентності розглядаємо: знання; інтелектуальні та практичні вміння й навички (зокрема, такі наскрізні вміння, як читання з розумінням, висловлення власної думки усно й письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, конструктивне керування емоціями, оцінювання ризиків, прийняття рішень, розв’язування проблем, здатність співпрацювати з іншими людьми (Закон України «Про освіту», стаття 1)); ставлення та цінності.

До ключових відносимо такі компетентності:

вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математичну компетентність; компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічну компетентність; інформаційно-комунікаційну компетентність; навчання протягом життя; громадянські та соціальні компетентності; культурну компетентність; підприємливість і фінансову грамотність (Закон України «Про освіту», стаття 12); проектується й реалізується на засадах особистісно-діяльнісного підходу як система, що функціонує та розвивається відповідно до основних положень парадигми особистісно орієнтованої освіти й діяльнісного підходу, зокрема принципів гуманістичної, особистісної та діяльнісної спрямованості освіти; розглядається як феномен, що функціонує та розвивається відповідно до принципів системного підходу, зокрема принципів органічної єдності педагогічної системи й середовища, цілеспрямованості, рівноважної відповідності, оптимальності, зворотного зв’язку, єдності програмованого, рефлексивного та адаптивного видів управління тощо. Так, у Проекті реалізується системна модель формування в учнів ключових компетентностей, яка дозволяє повною мірою задіяти потенціал закладу освіти завдяки поєднанню предметно-тематичної, міжпредметної та виховної моделей. Зокрема, формування соціальної та громадянської компетентностей учнів 1‒2-х проектних класів відбувається під час ранкових зустрічей, роботи дитячих організацій, клубів тощо (виховна модель), на годинах спілкування, на уроках «Я пізнаю світ» (предметно-тематична модель, оскільки набуття учнями означених компетентностей належить до провідних цілей цього навчального предмета) та під час вивчення всіх інших дисциплін Робочого навчального плану (міжпредметна модель, що реалізується через технологію ціннісного насичення кожного уроку); моделюється й впроваджується в освітню практику на засадах синергетичного підходу як нелінійна система відкритого типу, здатна до самоорганізації.

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

                                                                           ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЕКТУ

«ІНТЕЛЕКТ УКРАЇНИ»

Робочий навчальний план початкової школи з українською мовою навчання для 1-а,2-а (НУШ), 3-б,3-в класів, що працюють за Проектом , розроблено на основі Базового навчального плану для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання Державного стандарту початкової освіти.

У Робочому навчальному плані використано надану Державним стандартом початкової освіти можливість здійснення повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей.

Мета і завдання мовно-літературної освітньої галузі (українська мова і література) реалізуються через навчальні предмети «Українська мова» (1–4 класи -6 год/тижд.) і «Я пізнаю світ» (1–4 класи – 1 год/тижд.). Іншомовна освіта як органічна складова мовно-літературної освітньої галузі представлена навчальним предметом «Іноземна мова» (1–2 класи – 2 год/тижд.; 3–4 класи – 3 год/тижд.). Мета і завдання математичної освітньої галузі реалізуються через навчальні предмети «Математика» (1–4 класи -3 год/тижд.) і «Я пізнаю світ» (1 клас -1 год/тижд.; 2‒4 класи – 1,5 год/тижд.). Мета і завдання природничої освітньої галузі реалізуються через навчальний предмет «Я пізнаю світ» (1 клас – 2 год/тижд.; 2‒4 класи -2,5 год/тижд.). Мета і завдання мистецької освітньої галузі реалізуються через навчальні предмети «Мистецтво» (1–4 класи -1 год/тижд.) і «Я пізнаю світ» (1–4 класи – 1 год/тижд.); інформатичної — завдяки вивченню предмета «Інформатика» (2–4 класи -1 год/тижд.); фізкультурної — через навчальні предмети «Фізична культура» (1–4 класи -2 год/тижд.) і «Я пізнаю світ» (1–4 класи -1 год/тижд.).

Включення до навчального предмета «Я пізнаю світ» однієї години фізкультурної галузі забезпечує належний рівень рухової активності учнів та дає можливість інтегровано реалізувати здоров’язбережувальну мету освіти завдяки систематичному виконанню різноманітних вправ для психологічного розвантаження, зняття перевтоми, а також для профілактики найпоширеніших відхилень у здоров’ї молодших учнів — порушення зору, постави тощо.

Робочий навчальний план початкової школи Проекту містить інваріантну складову та варіативну складову. У зв’язку зі спрямованістю науково-педагогічного проекту «Інтелект України» на реалізацію основних положень STEM-освіти, інтеграції української освіти в європейський і світовий освітній простір доцільним виявляється виділення годин варіативної складової на мовно-літературну освітню галузь (іноземна мова), тому у 1-а класі, 2-а класі варіативну складову в кількості 1 год. на тиждень відведено на вивчення іноземної мови, а у 3-б,3-в класах на предмет «Навчаємося разом».

З метою посилення індивідуальної роботи з учнями відповідно до «Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, поділ класів на групи здійснюється під час вивчення іноземної мови, української мови, математики й інформатики за умови відповідної кількості учнів у класі (більше 27). За рішенням місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або за кошти, не заборонені чинним законодавством, класи можуть ділитися на групи за меншої наповнюваності або/та під час вивчення інших предметів. Так за рішенням органів місцевого самоврядування у 4-в класі при кількості 25 учнів клас ділиться на 2 групи при вивченні іноземної мови.

Під час вивчення української мови та математики поділ на класи відбувається в процесі їх вивчення як окремих навчальних предметів (українська мова — 6 год/тижд.; математика — 3 год/тижд.) і під час їх вивчення як органічних складових інтегрованого навчального предмета «Я пізнаю світ» (українська мова — 1 год/тижд.; математика — 1 год/тижд.). У разі поділу класу на групи під час вивчення української мови/математики в класному журналі на запис уроків української мови/математики як окремого предмета й української мови/математики в інтегрованому курсі відводяться окремі сторінки для кожної групи.

 

                                                                      Таблиця 1                                                    

 

Робочий навчальний план

початкової школи  з українською мовою навчання,які працюють

 за науково-педагогічним проектом     «Інтелект України»

 

 

 

 

 

 

 

Назва освітньої

галузі

 

Назва навчального предмета

Кількість годин на тиждень у класах
1

а

2

а

3

а

4

 

Разом
 Мовно-літературна

(українська мова  )

Українська мова

 

6 6 6    
Математична Математика 3 3+1 4    
 Мовно-літературна

( література)

 

 

 

 

Я пізнаю світ*

 

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

8+1

 

 

 

 

8+1

   
Математична
Природнича
Соціальна і здоров’я-збережувальна
Громадянська

та історична

Технологічна
Фізкультурна ***
Мистецька
Іншомовна освіта Іноземна мова 2+1 3 3    
Інформатична  Інформатика - - 1    
Мистецька Мистецтво** 1 1 1    
Фізкультурна*** Фізична культура 2 2 2    
Усього ( без фізичної культури ) 20+2 21+2 23+2    
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 1 2 1    
Гранично допустиме навчальне навантаження на одного  учня 20 22 23      
Всього ( без урахування поділу класів на групи) 23 25 26    

* Орієнтовний розподіл годин між освітніми галузями в рамках цього інтегрованого предмета «Я пізнаю світ»: мовно-літературна освітня галузь – 1год/тижд.; математична-1год/тижд.; природнича, технологічна, соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична – разом 4 год/тижд, мистецька освітня галузь – 1год/тижд, фізкультурна освітня галузь -1год/тижд.

**Інтегрований предмет або окремі предмети «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво»

***Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково фінансуються

 

                                                                                                             Додаток  2

 до наказу МОН України

від 02.11.2016р. № 1319

 

Робочий навчальний план   початкової школи  з українською мовою навчання,

які працюють за науково-педагогічним проектом  «Інтелект України»

 

Основні

галузі

 

 

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах
1 2 3 4б,в Разом
Мови і літератури

(мовний і літературний компоненти )

Українська мова

 

      3,5  
Читання       3,5  
Іноземна мова       4  
Математика Математика       4  
Природознавство Еврика       1  
Природознавство,

Суспільствознавство

Людина і світ       2,5  
Навчаємося разом       1,5  
Мистецтво Мистецтво

 

      1  
Технології Трудове навчання       0,5  
   Інформатика       1  
Здоров’я і фізична  культура Основи здоров’я       0,5  
Фізична культура       3  
Усього ( без фізичної культури )       23+3  
Гранично допустиме навчальне навантаження на одного  учня       23    
Всього ( без урахування поділу класів на групи)       26  

Для 4 класів розроблена на виконання   постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти». відповідно  до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня (наказ Міністерства освіти і науки  України від 20.04.2018 № 407)  з української мовою навчання  з вивченням російської мови.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мова і література

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

Освітня галузь “Мови і літератури” з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети “Українська мова (мова і читання)”, “Мова корінного народу, національної меншини (мова і читання)”, “Іноземна мова”.

Освітні галузі “Математика”, “Природознавство” реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, – “Математика”, “Природознавство”.

Освітня галузь “Суспільствознавство” реалізується предметом “Я у світі”.

Освітня галузь “Здоров’я і фізична культура” реалізується окремими предметами “Основи здоров’я” та “Фізична культура”.

Освітня галузь “Технології” реалізується через окремі предмети “Трудове навчання” та “Інформатика”.

Освітня галузь “Мистецтво” реалізується окремими предметами “Образотворче мистецтво” і “Музичне мистецтво”

Варіативна складова використана на підсилення предметів інваріантної складової.

 

Робочий навчальний план початкової школи з українською мовою навчання

з вивченням російської мови для 4-а класу на 2020-2021 н.р.

 

Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах
1 2 3 4-А
Інваріантна складова
Українська мова 7
Мова корінного народу, національної меншини (російська мова) 2
Іноземна мова (англійська) 2
Математика 4
Природознавство 2
Я у світі 1
Музичне мистецтво       0,5+0.5  
Образотворче мистецтво         0,5+0.5  
Трудове навчання 1
Інформатика 1
Основи здоров’я 1
Фізична культура 3
Усього         22+3  
Варіативна складова
Додаткові години для  вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять         1  
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня          23  
Сумарна кількість навчальних годин інварі-антної і варіативної складових, що фінансуєть-ся з бюджету (без урахування поділу класів на групи)         26  

 

Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

Освітня галузь “Мови і літератури” з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети “Українська мова (мова і читання)”, національної меншини (мова і читання)”, “Іноземна мова”.

Освітні галузі “Математика”, “Природознавство” реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, – “Математика”, “Природознавство”.

Освітня галузь “Суспільствознавство” реалізується предметом “Я у світі”.

Освітня галузь “Здоров’я і фізична культура” реалізується окремими предметами “Основи здоров’я” та “Фізична культура”.

Освітня галузь “Технології” реалізується через окремі предмети “Трудове навчання” та “Інформатика”.

Освітня галузь “Мистецтво” реалізується окремими предметами “Образотворче мистецтво” і “Музичне мистецтво”

Варіативна складова використана на підсилення предметів інваріантної складової, а саме для того щоб читати окремо по 1 год. образотворче та музичне мистецтво.

 

 

 

 

 

Освітня програма базової середньої освіти

 

Освітня програма базової середньої освіти   окреслює  організацію закладом  єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти і складена відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405, Додаток 10) з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов,

 Загальні положення освітньої програми

Освітня програма передбачає:

–        формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;

–        виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

–        утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

 

Ключові компетентності

 

  1. Спілкування державною(і рідною у разі відмінності) мовами. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.
  2. Спілкування іноземними мовами.Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.
  3. Математична грамотність.Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.
  4. Компетентності в природничих науках і технологіях.Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.
  5. Інформаційно-цифрова компетентністьпередбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).
  6. Уміння навчатися впродовж життя.Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.
  7. Соціальні і громадянські компетентності.Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.
  8. Підприємливість.Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.
  9. Загальнокультурна грамотність.Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.
  10. Екологічна грамотність і здорове життя.Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.

 

Наскрізні лінії

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів; вони враховуватимуться при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.

  1. Для наскрізної лінії«Екологічна безпека та сталий розвиток» – це формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.
  2. Метою вивчення наскрізної лінії«Громадянська відповідальність» є формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи. Ця наскрізна лінія освоюється через колективну діяльність – дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо, яка розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.
  3. Завданням наскрізної лінії«Здоров’я і безпека» є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.
  4. Вивчення наскрізної лінії«Підприємливість і фінансова грамотність» забезпечить краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план  основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Він охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.

Варіативна складова навчального плану визначена з урахуванням особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів та використовується на підсилення предметів інваріантної складової, запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють світоглядне спрямування.

З метою фінансової грамотності учнів середньої ланки школи продовжено викладання курсу «Фінансова грамотність» по 1год. у 5-8 класах.

З виховною метою введено факультатив для 8-х класів «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе», у 8бкл. Введено факультатив «Культура мовлення», для учнів 6-х, 8-х класів введено факультативи із зарубіжної літератури.

Дотримуючись наступності у навчанні продовжено вивчення російської мови як предмета у 9-х класах по 2год.

У 5-х класах виділено по 1 год. для підсилення вивчення навчального предмету Історії України, у 7-х класах по 0,5 год. виділено для підсилення Історії  України, Всесвітньої історії ( лист МОНУ 1/11-11414 від 29.08.2016), хімії ( додаток до листа МОНУ від 01.07.2019р. №1/11-5966). Тому у 7-х класах  протягом І семестру  буде вивчатися Історія України 2год., всесвітня історія 1год., а протягом ІІ семестру Історія України буде вивчатися 1год., а всесвітня історія 2год

Вивчення у 9-х класах трудового навчання в зв’язку з кількістю учнів по класах меншою 28 учнів буде проводитися за бінарною системою: окремо дівчатка (9а,9б кл.) , окремо хлопці (9а, 9б кл.)(створено елективні групи). При вивченні іноземних мов у 9-х класах також створено елективні групи з 5учнів 9-а кл. та 8 учнів 9б класу при вивченні другої іноземної мови англійської та при вивченні першої іноземної мови німецької мови.

Для проведення позакласної роботи з трудового навчання  виділено 1 год. для учнів 8а кл. з технічної праці та по 0,5 год для обслуговуючої праці у 5б,7б кл, для проведення консультацій та індивідуальної роботи у 6-х класах  з математики виділено по 0,5год, з української мови у 7-а класах  0,5 год.

 

Таблиця 1

до Типової освітньої програми

 

Робочий навчальний план основної школи
з навчанням українською мовою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень у класах
5а,б 6 7 8 9
Мови і літератури Українська мова 3,5
Українська література 2
Іноземна мова 3
Зарубіжна література 2
Суспільство-знавство Історія України 1+1
Всесвітня історія -
Основи правознавства -
Мистецтво* Музичне мистецтво 1
Образотворче мистецтво 1
Мистецтво -
Математика Математика 4
Алгебра -
Геометрія -
Природо-знавство Природознавство 2
Біологія -
Географія -
Фізика -
Хімія -
Технології Трудове навчання 2
Інформатика 1
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1
Фізична культура** 3
Разом 23,5+3
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 3,5
Курс за вибором                Фінансова грамотність 1
Індивідуальні заняття
Українська мова 1(5а)
Обслуговуюча праця 0,5(5б)
Природознавство 1(5б)
Українська мова 0.5 (5а)
Гранично допустиме навчальне навантаження 28
Всього (без урахування поділу класів на групи) 27+3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Директор школи                                           В.В.Одинець

 

 

Додаток 10

До наказу МОНУ

Від 20.04.2018 р. №405

Робочий навчальний план основної школи з українською мовою

навчання з вивченням двох іноземних мов

 

 

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах
6-А 6-Б 7-А 7-Б 8-А 8-Б 9-А 9-Б
Інваріантна складова  
Українська мова 3,5 3,5 2,5 2,5 2 2 2 2
Українська література 2 2 2 2 2 2 2 2
Перша  іноземна мова 2 2 2 2 2 2 2 2
Друга іноземна мова 2 2 2 2 2 2 2 2
Зарубіжна література 2 2 2 2 2 2 2 2
Історія України. 1 1 1+0,5 1+0.5 1,5 1,5 1,5 1,5
Всесвітня історія 1 1 1+0,5 1+0,5 1 1 1 1
Основи правознавства - - - - - - 1 1
  Музичне мистецтво 1 1 1 1 - - - -
Образотворче мистецтво 1 1 1 1 - - - -
Мистецтво - - - - 1 1 1 1
Математика 4 4 - - - - - -
Алгебра - - 2 2 2 2 2 2
Геометрія - - 2 2 2 2 2 2
Природознавство - - - - - - - -
Біологія 2 2 2 2 2 2 2 2
Географія 2 2 2 2 2 2 1,5 1,5
Фізика - - 2 2 2 2 3 3
Хімія - - 1,5+0.5 1,5+0,5 2 2 2 2
Трудове навчання 2 2 1 1 1 1 1 1
Інформатика 1 1 1 1 2 2 2 2
Основи здоров’я 1 1 1 1 1 1 1 1
Фізична культура 3 3 3 3 3 3 3 3
РАЗОМ     27,5+3 27,5+3 29+3 29+3 29.5+3 29.5+3 31+3 31+3
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації     3,5 3,5 3 3 3,5 3,5 2 2
Навчальний предмет російська мова 2 2
Курс за вибором Фінансова грамотність 1 1 1 1 1 1    
Факультативи:Культура мовлення       1    
«Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе»             0,5 0,5    
Зарубіжна література     2 2     1 1    
Ііндивідуальні заняття:                    
Українська мова         0,5          
Математика     0,5 0,5            
Обслуговуюча праця           0,5        
Технічна праця             1      
Гранично допустиме навчальне навантаження на   учня     31 31 32 32 33 33 33 33
Всього (без урахування поділу класів на групи)

 

    31+3 31+3 32+3 32+3 33+3 33+3 33+3 33+3

 

 

Освітня програма профільної середньої освіти

 

Освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації  єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти і складена відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 ) з філологічним профілем та математичним для учнів 11 класу.

Навчальний план для 10-11 класів містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів. Вивчаються базові предмети: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія»,  «Громадянська освіта», «Математика», «Фізична культура» і «Захист Вітчизни». Передбачено вивчення окремих природничих дисциплін: «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія». Включені вибірково-обов’язкові предмети «Інформатика» і «Мистецтво»,  що вивчаються на рівні стандарту.

Зміст  профільного навчання у 10-11 класах реалізується системою вивчення окремих предметів на профільному рівні: «Українська мова» у 11 кл., «Українська література» у 10 кл. Кількість годин для вивчення профільних предметів збільшено за рахунок варіативної складової навчального плану з урахуванням освітніх потреб  учнів та з метою формування ключових компетентностей учнів  засобами усіх предметів.

У навчальній програмі для 10-11 класів виокремлені наскрізні лінії «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність», які інтегрують ключові і загальнопредметні компетентності і сприяють формуванню в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Розподіл годин варіативної складової:

виділено години для підсилення вивчення предметів: українська література (2год), алгебра, геометрія по 0,5 год. для учнів 10 класу, українська мова (2год), алгебра 1,5 год., геометрія 0,5год. для учнів 11 класу;

для проведення консультацій та індивідуальних занять з української мови, англійської мови, німецької мови Історії України  у 10 класі по 1 год. та англійської мови, німецької мови, історії України у 11 класі  по 1год.

Для проведення науково-дослідницької роботи МАНУ виділено 1год. у 10 класі та 2 год. у 11 класі.

Табдиця 2

До Типової освітньої програми

 

(наказ Мону від 20.04.2018р. №408)

Робочий навчальний план

для 10-11 класів закладу загальної середньої освіти

 

 

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах
10 11
Базові предмети 27 26
Українська мова 2 2+2
Українська  література 2+2 2
Зарубіжна література 1 1
Іноземна мова 2 2
Історія України 1,5 1,5
Всесвітня історія 1        1
Громадянська освіта 2 -
Алгебра 1,5+0,5 1,5+1,5
Геометрія 1,5+0,5 1,5+0,5
Біологія і екологія 2 2
Географія 1,5 1
Фізика і астрономія 3 4
Хімія 1,5 2
Фізична культура 3 3
Захист України 1,5 1.5
Вибірково-обов’язкові предмети (Інформатика, Технології, Мистецтво) 3 3
Інформатика 2 2
Мистецтво 1 1
Додаткові години  на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття  

8

 

9

Англійська мова 1 1
Українська мова 1  
Німецька мова 1 1
МАН 1 2
Історія України 1 1
     
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня 33 33
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи) 38 38

Розділ 5

Особливості організації освітнього процесу та застосовування

в ньому педагогічних технологій

 

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, бінарні уроки, лекції, презентації, конференції, форуми, спектаклі, урок-казка, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та ДПА проводяться  оглядові консультації,  які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технологій. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

Вчителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.

Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проекти, онлайн-тести, програмовані засоби навчення та інше.

Вчителі не тільки самі активно використовувують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Тому створенні вчителями персональні предметні сайти є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог ІКкомпетентності, що важливо у процесі модернізації навчання в сучасній школі.

 

Розділ 6

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

 

Рівень досягнень учнів буде вивчатись: шляхом моніторингу знань, умінь і навичок з окремих предметів; проведення контрольних випробувань учнів; участі учнів школи  у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; шляхом складання та захисту наукових проектів та участі в роботі МАН; аналізу результатів участі учнів у ДПА і ЗНО.

Розділ 7

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

 

Для виконання освітніх програм школи на 2020/2021 навчальний рік передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і науки України, навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм,  у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти – “модель” випускника (додаток 1,2).

 

Розділ 8

Структура навчального року

 

Відповідно до статті 15 (розділ ХІІ ) Закону України «Про освіту» структура навчального року, тривалість навчального тижня, інші форми організації освітнього процесу встановлюються загальноосвітнім навчальним закладом середньої освіти у межах часу передбаченого програмою.

2020/2021 навчальний рік розпочинається   1 вересня 2020 року та закінчується не пізніше 1 липня 2021 року. Орієнтовна структура навчального року: І семестр – з 01.09.2020 по 25.12.2020; ІІ семестр – з 11.01.2021 по 28.05.2021.

Впродовж навчального року проводяться канікули: осінні канікули – з 19.10.2020 по 30.10.2020; зимові канікули – з 28.12.2020 по 10.01.2021; весняні канікули – з 05.04.2021 по 09.04.2021. Для учнів перших класів встановлюються додаткові канікули, орієнтовно, з 15.02.2021 по 19.02.2021.

Орієнтовна дата проведення свята «Останній дзвоник» – 29 травня 2020 року.

Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності від термінів проведення ДПА, ЗНО).

Перелік предметів державної підсумкової атестації визначається Міністерством освіти і науки України. Терміни їх проведення визначаються навчальним закладом та погоджуються з відділом освіти Переяславської міської ради.

Орієнтовні терміни проведення ДПА для 4-х класів – остання декада травня 2021 року; для 9-х класів – календарний тиждень після закінчення навчального року.

Рішення про доцільність проведення навчальної практики та навчальних екскурсій приймає педагогічна рада школи.

Школа працює в режимі п’ятиденки з двома вихідними – субота, неділя. Навчальні заняття проводяться в одну зміну з 830 до 1500 і регламентуються розкладом уроків, затвердженим директором школи. Упродовж навчального дня проводяться дві великі перерви по 20 хвилин: з 1010 до 1030; з 1115 до 1135.