Коли народжувалася дівчинка, її взагалі не можна було стригти. Вважали, що в довгому волоссі — її сила і здоров’я. Тому навіть після розчісування волосся, що залишилося на гребені, ретельно вибирали та спалювали. Бо ж не доведи, Господи, візьмуть його ворони, тоді дівчина в майбутньому ніколи не буде мати долі. Окрім того, на волоссі проводили різні магічні дії, і дівчинка могла не тільки захворіти, але й померти. Тому маленькі дівчатка ходили з розпущеним волоссям, бо ж яка мати бажає зла своїй дитині?
Після того, як дитинці сповнювалося сім (у деяких селах шість) років, їй уже заплітали косу на знак того, що вона переходить у старший вік.
